Виховний захід: Музичний калейдоскоп
Усний журнал
Мета.
Виховувати в учнів любов до прекрасного, сприяти формуванню естетичного смаку, навчити слухати музику, розуміти значення її в житті людини.
Обладнання. Записи класичної музики, плакати з портретами відомих композиторів.
Хід заняття
Учитель.
Тиха, ніжна, душевна мелодія лине в залі. Піднімається до самого купола і виривається назовні до білих хмаринок,, заплутується в сонячному промінні. Відчуваєш, що твоя душа тріпоче, ніби птах крилами, виривається з глибин і хоче злитися в одне ціле з акордами музики. Яку велику силу має цей набір, здавалося б, на перший погляд — простих звуків. Але яка таємниця захована в них, яке розмаїття стоїть за цим, яке неповторне, яке величне явище, створене людиною, зашифроване знаками, зігріте душею і оспіване, озвучене серцем.
Сьогодні я поведу вас у прекрасний світ музики, познайомлю з відомими творами композиторів, якими захоплюється увесь світ.
Ми слухаємо різну музику, але потрібно знати хоча б дещо про класичну, бо це надбання світової культури. Тож пориньмо у світ музики Баха, Моцарта, Бетховена, Чайковського, Шопена та Штрауса.
Слухаючи мелодію музичного твору, слухач може уявити різні образи, може пірнути в океан радості, переживання, смутку і ніжності, може загубитися серед тенет музичного експромту. Та відчути все це зможе людина, наділена дивним відчуттям гармонії, відчуттям прекрасного, яке дається від природи, яке доля дарує не кожному, але залишає шанс хоч частково наблизитись до краси музики, дає шанс насолоджуватись творами мистецтв геніїв, корифеїв музичного таланту.
Багато людей хочуть розуміти музику. А чи можна цьому навчитися?
Не один погляд на цю проблему існує. Одні скажуть «так», інші — «ні». Але наблизитись кожен може, послухати і задуматись - також. Просто, один сприйме музику слухом, а інший — душею
З чого ж починається музика? (Діти висловлюють думки). Правильно, з музичного твору, з того, хто музику створює, — з композитора, виконавця, слухача.
Музичний твір сприймається, якщо весь зал слухає із завмиранням серця кожний акорд, кожну ноту твору і думає про те, що звучить твір, а не про якісь побічні справи.
Справжній композитор, створюючи музику, віддає їй усі свої сили, душу, все своє серце, свій розум. Так само і виконавець, і слухач, якщо хоче почути її так, як вона створена і як вона виконана, теж повинен віддати їй усі сили душі, серця й розуму.
Чим більше ми віддаємо душевних сил музиці, тим більше нових сил ми в ній черпаємо, а неуважне слухання, сприйняття - втомлює.
Музика стає частиною нашого життя ще з самого дитинства, коли мама починає співати над колискою пісеньку. Це не мистецтво, а частина життя. Так само танець і марш стають для нас звичними і природними, як і все, що нас оточує.
Ми любимо читати книги, хочемо навчитися читати, щоб дізнатися багато нового.
А чи можна розуміти музику, чи можна навчитися її сприймати? Яке було життя у видатних композиторів, що спонукало їх творити музику?
Сьогодні ми про це дізнаємось.
Багато мелодій прийшло з народу. Деякі композитори обшліфували їх, а деякі, створені композиторами, стали народними, дехто отримав визнання лише після смерті. Так, наприклад, Франц Шуберт тільки похований біля Бетховена, і на його могилі написали: «Смерть поховала тут багатий скарб, але ще прекрасніші надії». Йому було всього 32 роки, а його вальси залишились дивом, від якого і донині отримують насолоду. Фредерик Шопен також заворожив нас своїми вальсами. Він з 7 років грав, імпровізув, складав власні композиції, був обдарованою дитиною. Сімнадцять вальсів — це концертні п'єси, що захоплюють невимовною красою, граціозністю, мелодійністю; ніжні, меланхолійні, мрійливі, блискучі і темпераментні.
Послухайте твір Шопена «Краплини дощу».
Королем вальсу вважають Йогана Штрауса. Він та його батько поділили дев'ятнадцяте століття - батько диригував лише на балах, а син - і в концертних залах. Його вальси любили і багаті, і простий народ.
Музика часто буває пов'язана з поезією, прозою, драмою, з театром. Танець, балет без музики існувати не можуть. Нам відомі окремі танці ще з дитинства, танці зі «Сплячої красуні» та «Лускунчика», танець лебедів з «Лебединого озера».
Послухайте відомі уривки з балету П. Чайковського «Лебедине озеро» та вальс квітів з «Лускунчика».
Відоме всьому світу ім'я Моцарта. Він почав писати музику ще з 6 років. Народився в Зальцбурзі, виступав у Відні, блискуче грав на скрипці, клавесині. Його гра сподобалась імператору, а імператриця подарувала йому срібну шпагу і плащ принца.
Римський папа також схилявся перед хлопчиком. Твори юного Моцарта лежали в золоченій скриньці і оберігалися вартою. Одного разу він зайшов у церкву, прослухав музику і запам'ятав, а потім виніс її в народ. Говорили, що вкрали музику, та Папа вибачив хлопця і нагородив «Золотою шпорою», а йому було лише 12 років. Моцарта отравили і, вмираючи, він писав «Реквієм». Похоронна музика звучала, як повість про мужність людини, що страждає, як утвердження не смерті, а людського творіння. Ще один дуже відомий його твір — це «Турецький марш».
Блискучий, яскравий, вогняний, сповнений барвистих переливів та найзахоплюючих мелодій - марш з геніальної опери Жоржа Бізе «Кармен». Ось тільки послухайте.
(Звучить твір).
Музика — мистецтво звуків, ними можна відтворити гуркіт грому, спів пташок, завивання вітру, передзвін дзвонів, артилерійські залпи, дзижчання джмеля, шелест лісу, брязкіт мечів. Кожен твір має свою історію створення. Кожен композитор відображав у своїх творах власні переживання. Ось наприклад, Третя симфонія Бетховена була написана під впливом ідей французької революції та трагедії самого автора, адже його ще молодим вразила глухота. Його симфонія — це боротьба, жалібна мелодія чергується з мужніми, героїчними мелодіями. Вершина його таланту — це «Місячна соната».
Коли Бетховену було 30 років, він зрозумів, що повністю оглухне. Саме в цей час до нього прийшло справжнє кохання, він полюбив свою ученицю, але вона не відповіла взаємністю, а вийшла заміж за бездарного композитора. Всі свої переживання він вилив у цьому творі. Вибух почуттів, хвиля звуків, що закінчується міцним акордом, розбурхує тишу і спокій, відкидає розпач і страждання. Скільки енергії у цих звуках — гнівних, сильних і рішучих. Слухаєш цю музику і відчуваєш нестримне бажання людини вирватись з оков болю, безнадії, розпачу: «Я схоплю долю за горло. Зовсім поставити мене на коліна їй не вдасться». Вслухайтеся і ви в цю мелодію страждань. (Звучить твір).
Учителем вважали всі композитори великого Баха. Це був фундамент всієї класичної музики. Бах сідає за орган, повільно занурює руки в клавіатуру і здригається повітря, як від далекого гірського обвалу, акорд за акордом змінюється, а ми не можемо вимовити і слова, так поглинає нас його музика.
(Звучить музика Баха).
Підсумок
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий